Підволочиське відділення УВД ФССУ в Тернопільській області інформує

Нещасний випадок на виробництві та його наслідки

Кожен нещасний випадок, профзахворювання або виробнича аварія обов’язково мають бути розслідувані спеціальною комісією, створеною на підприємстві. Згідно з пунктом 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.1.1.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232) роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи організувати проведення розслідування. Порядком № 1232 визначено, що комісія зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку; одержати письмові роз’яснення потерпілого, якщо це можливо; опитати осіб – свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально – профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 . У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається тільки акт за формою Н-5.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у статті 15 визначає, що роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом. Крім того, роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд), несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених цим Законом. Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат  є акт розслідування нещасного  випадку на виробництві та профзахворюванням за встановленими формами. Період тимчасової непрацездатності, пов’язаної з травмами, що сталися внаслідок нещасного випадку на виробництві, оплачується за рахунок коштів соціального страхування.

Оплата за рахунок коштів підприємства (перших п’яти днів тимчасової непрацездатності згідно з ч. 4 ст. 34 Закону №1105) і за рахунок коштів Фонду (починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності) призначається та здійснюється за місцем роботи потерпілому у розмірі 100% середньої зарплати. Якщо потерпілий працює за сумісництвом, згідно п. 2.4  Постанови №24 від 27.04.2007р. та п.30 Постанови КМУ №439 від 26.06.2015р. допомога нараховується та виплачується за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Порядком не передбачено обмеження строку давностi для призначення розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi. Згiдно з вимогами п. 23 Порядку нещасний випадок, про який своєчасно не повiдомлено керiвника пiдприємства чи роботодавця потерпiлого або внаслiдок якого втрата працездатностi настала не одразу, розслідується i береться на облік згiдно з цим Порядком протягом мiсяця пiсля надходження заяви потерпiлого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно вiд строку настання нещасного випадку).

У разi реорганiзацiї пiдприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслiдування проводиться його правонаступником. У разі якщо підприємство ліквідовано, встановлення факту настання нещасного випадку розслідується в судовому порядку. Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рiшенням суду, розслiдування органiзовує вже Головне управління  Держпраці та утворює комiсiю у складi не менш як чотирьох осiб.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Підволочиського відділення УВД ФССУ

в Тернопільській області А.М. Вавро

Author
By
@

Підволочиське відділення УВД ФССУ в Тернопільській області інформує

14th Листопад, 2018

Нещасний випадок на виробництві та його наслідки

Кожен нещасний випадок, профзахворювання або виробнича аварія обов’язково мають бути розслідувані спеціальною комісією, створеною на підприємстві. Згідно з пунктом 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.1.1.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232) роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи організувати проведення розслідування. Порядком № 1232 визначено, що комісія зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку; одержати письмові роз’яснення потерпілого, якщо це можливо; опитати осіб – свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально – профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 . У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається тільки акт за формою Н-5.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у статті 15 визначає, що роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом. Крім того, роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд), несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених цим Законом. Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат  є акт розслідування нещасного  випадку на виробництві та профзахворюванням за встановленими формами. Період тимчасової непрацездатності, пов’язаної з травмами, що сталися внаслідок нещасного випадку на виробництві, оплачується за рахунок коштів соціального страхування.

Оплата за рахунок коштів підприємства (перших п’яти днів тимчасової непрацездатності згідно з ч. 4 ст. 34 Закону №1105) і за рахунок коштів Фонду (починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності) призначається та здійснюється за місцем роботи потерпілому у розмірі 100% середньої зарплати. Якщо потерпілий працює за сумісництвом, згідно п. 2.4  Постанови №24 від 27.04.2007р. та п.30 Постанови КМУ №439 від 26.06.2015р. допомога нараховується та виплачується за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Порядком не передбачено обмеження строку давностi для призначення розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi. Згiдно з вимогами п. 23 Порядку нещасний випадок, про який своєчасно не повiдомлено керiвника пiдприємства чи роботодавця потерпiлого або внаслiдок якого втрата працездатностi настала не одразу, розслідується i береться на облік згiдно з цим Порядком протягом мiсяця пiсля надходження заяви потерпiлого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно вiд строку настання нещасного випадку).

У разi реорганiзацiї пiдприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслiдування проводиться його правонаступником. У разі якщо підприємство ліквідовано, встановлення факту настання нещасного випадку розслідується в судовому порядку. Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рiшенням суду, розслiдування органiзовує вже Головне управління  Держпраці та утворює комiсiю у складi не менш як чотирьох осiб.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Підволочиського відділення УВД ФССУ

в Тернопільській області А.М. Вавро

By
@
backtotop