Роман Полікровський: “За півроку нам вдалось зробити чимало”

Роман Полікровський на посаді міського голови − з 10 червня 2014 року. За цей період у місті сталося чимало помітних позитивних змін. Про те, що із запланованого вдалось уже виконати, а що чекає свого часу, Роман Степанович розповів читачам «Народного слова».
− Романе Степановичу, насFoto_09022015кільки успішними були ваші перші півроку у кріслі міського голови?
− Загалом, вважаю, що за цей короткий період міській раді разом з міськими комунальними підприємствами, волонтерами, громадськими активістами, депутатами вдалось виконати досить великий об’єм роботи.
− Що з конкретних обіцянок збаражанам вдалось реалізувати?
− Мої обіцянки і плани ґрунтувались на завданнях, які ставила громада майбутнім очільникам міста у соцмережах ще перед виборами.
Тож мені потрібно було власне стратегічне бачення перспективи міста поєднати з виконанням термінових невідкладних завдань. Тому паралельно з роботою над стратегічним планом розвитку міста ми одразу взялись за поточні проблеми.
− На якому етапі сьогодні знаходиться розробка стратегічного плану розвитку міста, який розпочався у грудні минулого року?
− Зараз він ще на етапі розробки ідей і пропозицій щодо першочергових змін, які мають відбутись у нашому Збаражі. Ми звернулись до старшокласників міських шкіл, які до кінця січня мають вказати 15 пунктів, що на їхню думку, варто врахувати, впроваджуючи зміни. Ці відповіді будуть систематизовані і стануть основою анкети опитування різних прошарків суспільства: освітян, медиків, молоді, пенсіонерів та ін. Тобто поки що іде підготовча, але , вважаю, дуже важлива частина роботи, від якої залежатиме успіх усієї справи.
− А щодо невідкладних завдань, поставлених громадою?
− На першому місці серед вимог був ремонт багатостраждальної, суцільно вкритої ямами, вулиці Прашка. У вересні нам вдалось справитись з цим, було капітально відремонтовано дорожнє полотно, а також облаштований тротуар.
Другим пунктом люди вимагали проведення люстрації старих кадрів. У цьому плані, варто сказати, що міська рада не має повноважень щодо проведення цієї процедури, ми більше господарський орган. Відносно кадрів можу сказати лише одне: хто вважав, що не спрацюється зі мною, звільнився сам, решта мають бажання працювати далі. Хоча не всі поки що повноцінно справляються зі своїми обов’язками, перед ними поставлено завдання підняти свій фаховий рівень, що вони й роблять, беручи участь у різноманітних семінарах, тренінгах та в інший спосіб. Третьою за важливістю збаражани вказали проблему із засміченістю території міста.
− Чи вдалось її вирішити?
− Почали з того, що прибирали скрізь, де тільки змогли, знайшли стихійні звалища. Повстановлювали багато сміттєвих урн, адже є таке справедливе твердження: чим далі урна від людини, тим менша ймовірність, що сміття потрапить саме в урну.
Нам вдалось здійснити мрію щодо придбання сміттєзбиральної машини, яка була б прибутковою. Автомобіль, який був у користуванні, ми купили за досить прийнятну ціну у Німеччині. Його можливості втричі більші, ніж у того, який маємо, тобто за один раз машина забирає 30 кубометрів сміття, а значить немає потреби часто їздити на звалище і затрачати зайве пальне.
Зараз розробляється графік вивозу побутового сміття з приватного сектора, розмір тарифів. МКП «Добробут», яке очолює Юрій Дмитришин, працює над тим, щоб угода на вивіз побутових відходів була укладена з кожним споживачем послуг і розрахунки проводились лише винятково через банківські установи з метою уникнення різноманітних зловживань та покращення якості наданих послуг. Додам, що послугами зможуть скористатись мешканці і тих вулиць, на які раніше сміттєзбиральна машина не заїжджала.
− Збаражани бачили як цього літа окультурювались зелені зони міста…
− Так. Облагородження парків − було четвертою за рейтингом вимогою міщан. Приводили ми їх в належний стан спільними зусиллями. Парки були в настільки жахливому стані, що нагадували швидше смітники, правда побачити їх можна було лише зрізавши густі зарості. Це були притулки і місця проведення дозвілля для людей, що зловживають алкоголем і вони виглядали відповідно. Тепер же і парк Бурляя, і острівець на озері, берегова лінія, парк у селищі цукрового заводу і інші засяяли, просвітліли, наче зарослий брудний бородань після відвідування перукарні.
− Чи плануєте продовжувати роботу над зеленими зонами?
− Звичайно, прибирання, це лише початок копіткої роботи. Далі будемо озеленювати місто, насаджувати квітники, в цьому пообіцяли допомогти гуртківці БДЮТ. У парку Бурляя доставимо бруківку на алеї, яку ми називаємо алеєю Слави, оскільки там розміщені пам’ятники жертвам Чорнобиля та загиблим воїнам-афганцям. Там поставимо лавочки, урни, ліхтарі. У нижній частині парку відбудуємо символічну фортечку, відновимо волейбольний майданчик, доставимо качелі.
Над новим обличчям острівця на озері працює керівник МКП «Збаражпроект» Володимир Демчук. Це буде місцем, де молодь зможе приємно провести час. Плануємо назвати його «Острівець закоханих». У парку Бурляя також встановлений дитячий майданчик, кошти на який подарував місцевий підприємець, який побажав щоб його ім’я не розголошувалось. У центральному парку поблизу будівлі адміністрації майданчик для дітей ми змогли встановити завдяки народному депутату Михайлу Головку.
Плануємо ще один ігровий комплекс спорудити у селищі цукрового заводу.
− Мешканців міста дивує, чому у нас досі немає громадської вбиральні? Невже це таке важке для вирішення питання?
− Це питання важко вирішувалось, бо однією з перешкод було те, що більшість землі в центрі міста була у попередні роки роздана. Нарешті ми знайшли відповідне місце. Це біля входу на ринок «Оболоня». Уже розроблений проект цієї будівлі, яким займається директор МКП «Збаражпроект» Володимир Демчук. Тож справа зрушила з місця і думаю, результат не забариться.
− А чи є такі прохання людей, реалізація яких ще неможлива?
− До таких проблем належить «собача». Нам ще потрібно багато умов, щоб навести лад із бродячими тваринами. Знищувати їх забороняє закон, потрібно цих безхатченків відловлювати і утримувати у спеціально облаштованих вольєрах, на що поки що ми не знайшли коштів. Але ми над проблемою працюємо, консультуємось із польськими друзями. До речі, в них на утримання безпритульних тварин введено спеціальний податок. Хоча, на мій погляд, проблему створюють самі ж люди, які виганяють домашніх улюбленців на вулицю. Тобто починати потрібно з виховання людей, з їхніх моральних якостей.
− Які ще завдання ставила громада?
− Потрібно було відремонтувати дитячі садочки. У кожному закладі була потреба в тому чи іншому місці навести лад. До прикладу, у садочку №3 «Сонечко» протікав аварійний дах, замокали стеля, стіни. Тож там замінено повністю будівельні конструкції і покрівельний матеріал даху. Внаслідок чого покращились санітарні умови у приміщенні. Тут же замінено на нові частину вікон. У «Проліску» у селищі цукрозаводу капітально відремонтовано коридор, де замінено кілька дверей, відремонтовано санвузол, де замінено умивальники, унітази, замінено декілька вікон.
У «Дзвіночку» провели капремонт приміщення, у якому готуються відкрити ще одну групу − облаштована підлога з підігрівачем, у санвузлах стіни покрили облицювальною плиткою, роботи ще подовжуються.
Чималий об’єм робіт, виконаний в «Калинонці» − замінено вхідні двері, проведений поточний ремонт кімнат, де планується відкриття нової групи.
З нового року садочки згідно з реформою бюджетного кодексу, прийнятою ВР, перейдуть в оперативне управління відділу освіти Збаразької РДА, який опікуватиметься фінансуванням дошкільних освітніх закладів.
− А що нового у роботі міських комунальних підприємств?
− Варто відзначити, що після мого приходу на посаду міського голови ми дали нове дихання МКП «Збаражпроект», яке було утворене ще у 2001 році. Але чомусь про його існування мало хто здогадувався. Тепер же новий керівник Володимир Демчук зумів підприємству з від’ємним балансом і непомітними результатами роботи дати новий імпульс. Підприємство стало прибутковим, дохід зріс на 32%. Працівники якісно виконують замовлення не лише міської ради, а й усіх бажаючих.Варто відзначити, що вартість проекту тут нижча, ніж в інших підприємствах. Кілька слів додам і про МКП «Ринок «Оболоня». Тут також були деякі проблеми. Перед керівником Ігорем Мандзюком було поставлено завдання до нового року ліквідувати борг підприємства − 25 тис.гривень. Він з цим справився навіть достроково − на початку грудня. Окрім цього завдяки злагодженій роботі та чітким планам колективу вдалось покращити умови торгівлі. Були встановлені додаткові столи, що дало змогу забрати товар із землі. Розділено молочний і ковбасний павільйони, замінено на більш потужний і енергозберігаючий котел, що дало змогу зекономити кошти і покращити платіжний баланс підприємства. Успішною ідеєю було відкриття авторинку, який працює з 7-ї години ранку щонеділі, і зараз користується значним попитом. Це стало одним з факторів успіху даного підприємства. Основне завдання зараз підготовка нової площі для торгівлі, що дозволить забрати торгівлю з вулиці Січових Стірльців.
Немалу роботу виконало і МКП «Збараж». Відремонтовано багато під’їздів, стель, фасадів, покрівель. Попри те, що на керівника підприємства Олександра Мартиненка лягли борги, залишені ще попереднім керівництвом з 2010 року, «Збараж» належно виконує необхідні роботи в міру своїх фінансових можливостей. Біда в тому, що багато споживачів не вважають за потрібне вчасно розраховуватись за воду, що призвело до боргу у 130 тис.гривень. Ця обставина дуже заважає підприємству як нормально працювати, так і розвиватись. Тож велике прохання до мешканців − не зволікати з оплатою, встановити, у кого нема, лічильники обліку води, укласти угоди з підприємством хто цього ще не зробив. Це дозволить покращити якість надання послуг і забезпечить ефективність функціонування підприємства.
− Тобто, узагальнюючи, можна стверджувати, що піврічні результати роботи міської ради під вашим керівництвом цілком обнадійливі?
− Вважаю, ми зробили немало. У нас є чіткі плани бачення майбутнього міста. Спільно з громадою ми перетворимо його на європейське, зроблено комфортним для проживання, привабливим для туристів, одним з найкращих у західній Україні.
− Спасибі за розмову.

Ірина Сиско

Author
By
@

Роман Полікровський: “За півроку нам вдалось зробити чимало”

9th Лютий, 2015

Роман Полікровський на посаді міського голови − з 10 червня 2014 року. За цей період у місті сталося чимало помітних позитивних змін. Про те, що із запланованого вдалось уже виконати, а що чекає свого часу, Роман Степанович розповів читачам «Народного слова».
− Романе Степановичу, насFoto_09022015кільки успішними були ваші перші півроку у кріслі міського голови?
− Загалом, вважаю, що за цей короткий період міській раді разом з міськими комунальними підприємствами, волонтерами, громадськими активістами, депутатами вдалось виконати досить великий об’єм роботи.
− Що з конкретних обіцянок збаражанам вдалось реалізувати?
− Мої обіцянки і плани ґрунтувались на завданнях, які ставила громада майбутнім очільникам міста у соцмережах ще перед виборами.
Тож мені потрібно було власне стратегічне бачення перспективи міста поєднати з виконанням термінових невідкладних завдань. Тому паралельно з роботою над стратегічним планом розвитку міста ми одразу взялись за поточні проблеми.
− На якому етапі сьогодні знаходиться розробка стратегічного плану розвитку міста, який розпочався у грудні минулого року?
− Зараз він ще на етапі розробки ідей і пропозицій щодо першочергових змін, які мають відбутись у нашому Збаражі. Ми звернулись до старшокласників міських шкіл, які до кінця січня мають вказати 15 пунктів, що на їхню думку, варто врахувати, впроваджуючи зміни. Ці відповіді будуть систематизовані і стануть основою анкети опитування різних прошарків суспільства: освітян, медиків, молоді, пенсіонерів та ін. Тобто поки що іде підготовча, але , вважаю, дуже важлива частина роботи, від якої залежатиме успіх усієї справи.
− А щодо невідкладних завдань, поставлених громадою?
− На першому місці серед вимог був ремонт багатостраждальної, суцільно вкритої ямами, вулиці Прашка. У вересні нам вдалось справитись з цим, було капітально відремонтовано дорожнє полотно, а також облаштований тротуар.
Другим пунктом люди вимагали проведення люстрації старих кадрів. У цьому плані, варто сказати, що міська рада не має повноважень щодо проведення цієї процедури, ми більше господарський орган. Відносно кадрів можу сказати лише одне: хто вважав, що не спрацюється зі мною, звільнився сам, решта мають бажання працювати далі. Хоча не всі поки що повноцінно справляються зі своїми обов’язками, перед ними поставлено завдання підняти свій фаховий рівень, що вони й роблять, беручи участь у різноманітних семінарах, тренінгах та в інший спосіб. Третьою за важливістю збаражани вказали проблему із засміченістю території міста.
− Чи вдалось її вирішити?
− Почали з того, що прибирали скрізь, де тільки змогли, знайшли стихійні звалища. Повстановлювали багато сміттєвих урн, адже є таке справедливе твердження: чим далі урна від людини, тим менша ймовірність, що сміття потрапить саме в урну.
Нам вдалось здійснити мрію щодо придбання сміттєзбиральної машини, яка була б прибутковою. Автомобіль, який був у користуванні, ми купили за досить прийнятну ціну у Німеччині. Його можливості втричі більші, ніж у того, який маємо, тобто за один раз машина забирає 30 кубометрів сміття, а значить немає потреби часто їздити на звалище і затрачати зайве пальне.
Зараз розробляється графік вивозу побутового сміття з приватного сектора, розмір тарифів. МКП «Добробут», яке очолює Юрій Дмитришин, працює над тим, щоб угода на вивіз побутових відходів була укладена з кожним споживачем послуг і розрахунки проводились лише винятково через банківські установи з метою уникнення різноманітних зловживань та покращення якості наданих послуг. Додам, що послугами зможуть скористатись мешканці і тих вулиць, на які раніше сміттєзбиральна машина не заїжджала.
− Збаражани бачили як цього літа окультурювались зелені зони міста…
− Так. Облагородження парків − було четвертою за рейтингом вимогою міщан. Приводили ми їх в належний стан спільними зусиллями. Парки були в настільки жахливому стані, що нагадували швидше смітники, правда побачити їх можна було лише зрізавши густі зарості. Це були притулки і місця проведення дозвілля для людей, що зловживають алкоголем і вони виглядали відповідно. Тепер же і парк Бурляя, і острівець на озері, берегова лінія, парк у селищі цукрового заводу і інші засяяли, просвітліли, наче зарослий брудний бородань після відвідування перукарні.
− Чи плануєте продовжувати роботу над зеленими зонами?
− Звичайно, прибирання, це лише початок копіткої роботи. Далі будемо озеленювати місто, насаджувати квітники, в цьому пообіцяли допомогти гуртківці БДЮТ. У парку Бурляя доставимо бруківку на алеї, яку ми називаємо алеєю Слави, оскільки там розміщені пам’ятники жертвам Чорнобиля та загиблим воїнам-афганцям. Там поставимо лавочки, урни, ліхтарі. У нижній частині парку відбудуємо символічну фортечку, відновимо волейбольний майданчик, доставимо качелі.
Над новим обличчям острівця на озері працює керівник МКП «Збаражпроект» Володимир Демчук. Це буде місцем, де молодь зможе приємно провести час. Плануємо назвати його «Острівець закоханих». У парку Бурляя також встановлений дитячий майданчик, кошти на який подарував місцевий підприємець, який побажав щоб його ім’я не розголошувалось. У центральному парку поблизу будівлі адміністрації майданчик для дітей ми змогли встановити завдяки народному депутату Михайлу Головку.
Плануємо ще один ігровий комплекс спорудити у селищі цукрового заводу.
− Мешканців міста дивує, чому у нас досі немає громадської вбиральні? Невже це таке важке для вирішення питання?
− Це питання важко вирішувалось, бо однією з перешкод було те, що більшість землі в центрі міста була у попередні роки роздана. Нарешті ми знайшли відповідне місце. Це біля входу на ринок «Оболоня». Уже розроблений проект цієї будівлі, яким займається директор МКП «Збаражпроект» Володимир Демчук. Тож справа зрушила з місця і думаю, результат не забариться.
− А чи є такі прохання людей, реалізація яких ще неможлива?
− До таких проблем належить «собача». Нам ще потрібно багато умов, щоб навести лад із бродячими тваринами. Знищувати їх забороняє закон, потрібно цих безхатченків відловлювати і утримувати у спеціально облаштованих вольєрах, на що поки що ми не знайшли коштів. Але ми над проблемою працюємо, консультуємось із польськими друзями. До речі, в них на утримання безпритульних тварин введено спеціальний податок. Хоча, на мій погляд, проблему створюють самі ж люди, які виганяють домашніх улюбленців на вулицю. Тобто починати потрібно з виховання людей, з їхніх моральних якостей.
− Які ще завдання ставила громада?
− Потрібно було відремонтувати дитячі садочки. У кожному закладі була потреба в тому чи іншому місці навести лад. До прикладу, у садочку №3 «Сонечко» протікав аварійний дах, замокали стеля, стіни. Тож там замінено повністю будівельні конструкції і покрівельний матеріал даху. Внаслідок чого покращились санітарні умови у приміщенні. Тут же замінено на нові частину вікон. У «Проліску» у селищі цукрозаводу капітально відремонтовано коридор, де замінено кілька дверей, відремонтовано санвузол, де замінено умивальники, унітази, замінено декілька вікон.
У «Дзвіночку» провели капремонт приміщення, у якому готуються відкрити ще одну групу − облаштована підлога з підігрівачем, у санвузлах стіни покрили облицювальною плиткою, роботи ще подовжуються.
Чималий об’єм робіт, виконаний в «Калинонці» − замінено вхідні двері, проведений поточний ремонт кімнат, де планується відкриття нової групи.
З нового року садочки згідно з реформою бюджетного кодексу, прийнятою ВР, перейдуть в оперативне управління відділу освіти Збаразької РДА, який опікуватиметься фінансуванням дошкільних освітніх закладів.
− А що нового у роботі міських комунальних підприємств?
− Варто відзначити, що після мого приходу на посаду міського голови ми дали нове дихання МКП «Збаражпроект», яке було утворене ще у 2001 році. Але чомусь про його існування мало хто здогадувався. Тепер же новий керівник Володимир Демчук зумів підприємству з від’ємним балансом і непомітними результатами роботи дати новий імпульс. Підприємство стало прибутковим, дохід зріс на 32%. Працівники якісно виконують замовлення не лише міської ради, а й усіх бажаючих.Варто відзначити, що вартість проекту тут нижча, ніж в інших підприємствах. Кілька слів додам і про МКП «Ринок «Оболоня». Тут також були деякі проблеми. Перед керівником Ігорем Мандзюком було поставлено завдання до нового року ліквідувати борг підприємства − 25 тис.гривень. Він з цим справився навіть достроково − на початку грудня. Окрім цього завдяки злагодженій роботі та чітким планам колективу вдалось покращити умови торгівлі. Були встановлені додаткові столи, що дало змогу забрати товар із землі. Розділено молочний і ковбасний павільйони, замінено на більш потужний і енергозберігаючий котел, що дало змогу зекономити кошти і покращити платіжний баланс підприємства. Успішною ідеєю було відкриття авторинку, який працює з 7-ї години ранку щонеділі, і зараз користується значним попитом. Це стало одним з факторів успіху даного підприємства. Основне завдання зараз підготовка нової площі для торгівлі, що дозволить забрати торгівлю з вулиці Січових Стірльців.
Немалу роботу виконало і МКП «Збараж». Відремонтовано багато під’їздів, стель, фасадів, покрівель. Попри те, що на керівника підприємства Олександра Мартиненка лягли борги, залишені ще попереднім керівництвом з 2010 року, «Збараж» належно виконує необхідні роботи в міру своїх фінансових можливостей. Біда в тому, що багато споживачів не вважають за потрібне вчасно розраховуватись за воду, що призвело до боргу у 130 тис.гривень. Ця обставина дуже заважає підприємству як нормально працювати, так і розвиватись. Тож велике прохання до мешканців − не зволікати з оплатою, встановити, у кого нема, лічильники обліку води, укласти угоди з підприємством хто цього ще не зробив. Це дозволить покращити якість надання послуг і забезпечить ефективність функціонування підприємства.
− Тобто, узагальнюючи, можна стверджувати, що піврічні результати роботи міської ради під вашим керівництвом цілком обнадійливі?
− Вважаю, ми зробили немало. У нас є чіткі плани бачення майбутнього міста. Спільно з громадою ми перетворимо його на європейське, зроблено комфортним для проживання, привабливим для туристів, одним з найкращих у західній Україні.
− Спасибі за розмову.

Ірина Сиско

By
@
backtotop