Днями начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктор Притула під час Інтернет-конференції поспілкувався із дописувачами щодо практичних нюансів проведення перевірок.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Мене цікавлять податкові листи-запити, якщо товариство свідомо не хоче отримувати і не отримало запит від податкового органу, то що тоді?
Віктор Притула: Інколи позиція платників податків зводиться до такого, якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків, адже платник податків не ознайомлений з листами ДПС належним чином.
Однак вважаю такий спосіб захисту категорично неправильним. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки – погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим з подальшим блокуванням податкових накладних тощо.
Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщене не за юридичною адресою – необхідно так налагодити документообіг, аби будь-яка кореспонденція відразу переадресовувалась за фактичним місцезнаходженням підприємства. Отримуючи на пошті листа, завжди фіксуйте дату отримання, щоб точно відраховувати строки для надання відповіді.
Питання: У який термін треба надати відповідь?
Віктор Притула: Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Питання: Чи на сьогодні проводяться планові перевірки, якщо так, то кого перевіряють?
Віктор Притула: Так, проводяться. ДПС України на своєму вебпорталі оновила (станом на 29 березня 2021 року)План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни стосуються лише трьох розділів: розділу І «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб», розділу ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»); розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Хочу звернути увагу, щона сьогодніу 2021 році не планується проводити планові перевірки фізичних осіб – підприємців. Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» тому не оновлений.
Питання: Чи можна використовувати ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним?
Віктор Притула: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
Отож, використання програмного РРО при оптовій чи роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Питання: Коли ДПС може здійснити позапланову перевірку?
Віктор Притула: Є три чітко прописані причини проведення таких перевірок:
– відповідно до Постанови Кабміну від 3 лютого 2021 року №89;
– звернення самого платника податків із запитом на проведення перевірки;
– перевірки в частині порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі яких така перевірка була призначена. Ці нюанси прописані у направленні на позапланову перевірку.
Питання: Багато суб’єктів господарювання вирішують не допускати перевіряльників, мотивуючи, що відповідальність за недопуск до перевірки менш проблемний, ніж штрафи після перевірки. Чи справді це так? І чим загрожує недопуск контролерів до перевірки?
Віктор Притула: Якщо ж відбувся недопуск працівників податкової служби до перевірки, перевірка прийде все ж наступного разу.
Наслідком недопуску податкової для перевірки може стати арешт майна. Податковий орган має таке право. Арешт можна оскаржити, але це додатково витрачені ресурси.
Відзначу, що податкова перевірка не обов’язково закінчується штрафами, судом і спорами, її проведення може пройти успішно. Якщо з документацією все гаразд, то краще дозволити інспекторам її перевірити. Краще до перевірки варто готуватися, а вже під час неї – якщо є, занотовувати порушення, усі допущені нюанси, щоб можна було їх уникнути у майбутньому.
Питання: Чи встановлені терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів?
Віктор Притула: Оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми Податкового кодексу України, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.
Будь першим хто прокоментує